Цікаве

Коли хтось каже “ВДВ”, у багатьох одразу спливають спогади про сині тільники, парашути й гучні святкування у фонтанах. Але в українському контексті це слово набрало зовсім іншого змісту. І якщо ви досі асоціюєте його з радянським минулим, час перезавантажити уявлення.

Що таке ВДВ і чому ця назва більше неактуальна

Раніше ВДВ означало “високомобільні десантні війська”. Це були елітні підрозділи армії, які мали швидко реагувати, висаджуватись з повітря й брати участь у складних бойових операціях. У радянський час вони мали культовий статус — не лише у військовому плані, а й у свідомості людей.

Проте після початку війни з росією у 2014 році Україна взяла курс на повне оновлення збройних сил. Змінили не тільки форму, а й суть. Слово “ВДВ” поступово зникло з офіційного вжитку. Замість нього — десантно-штурмові війська, або ДШВ.

Це не просто косметичне перейменування. Це частина великого розриву з російською військовою традицією.

Що роблять десантники зараз і чим вони відрізняються

Уявіть ситуацію: десь на передовій потрібно захопити стратегічну висоту або вивести з оточення підрозділ. Саме на такі завдання йдуть десантники. Вони не просто «стрибки з парашутом» — це мобільна піхота, готова до штурмів, рейдів, блискавичних проривів.

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році війська ДШВ були серед перших, хто зустрічав ворога. Вони тримали оборону в Гостомелі, билися під Бахмутом, брали участь у деокупації на Харківщині.

Їхнє головне — швидкість, рішучість і холодна витримка. Це не просто солдати. Це ті, хто заходить туди, де складніше за все.


Хочете краще зрозуміти, хто такі ДШВ?
Згадайте новини, де мовилося: «Наші штурмовики прорвали оборону ворога». Швидше за все, мова йшла саме про них.

Чому 2 серпня — вже не «день ВДВ»

Багато хто й досі вважає 2 серпня святом десантників. Але це — російська дата, яка не має нічого спільного з українською армією. І з 2017 року в Україні офіційно змінили не тільки назву, а й день вшанування.

Тепер 21 листопада — День десантно-штурмових військ України. Саме цього дня вшановують Архистратига Михаїла — покровителя воїнів і того, хто уособлює боротьбу зі злом.

Це більше, ніж просто символіка. Це про цінності. Про те, що ми більше не копіюємо чуже минуле, а створюємо своє.

Берет, форма і дух — що залишилося, а що змінилося

Якщо говорити чесно, частина зовнішніх елементів у військових залишилась — зокрема, тільняшка. Але головний акцент — на оновленні. Берет тепер бордовий, а не блакитний. І він — символ не радянського десанту, а нової української армії.

Та й самі десантники тепер не про понти, а про справу. Багато з них не афішують, що воюють. Вони просто роблять свою роботу — швидко, точно, з мінімальними словами.

І якщо ви зустрінете когось у бордовому береті — не дивуйтесь його скромності. ДШВ не кричать. Вони діють.

Хто може стати десантником і що для цього потрібно

Бути десантником — це не просто робота. Це вибір на межі можливостей. Треба мати не тільки витривалість, а й рішучість, впертість, психологічну стійкість. Бо в реальності все не так романтично, як у фільмах.

Один мій знайомий пішов у ДШВ після ІТ. Займався DevOps, а потім вирішив, що хоче «бути корисним». Пройшов підготовку, потрапив у підрозділ. Тепер на кожному фото в шоломі, без зайвих слів. Каже: «Тут ти або тримаєшся, або всіх підводиш».

Підготовка проходить на базі спеціалізованих центрів — наприклад, у Житомирі. Тренування — пекельні. Але саме тому на виході — боєць, якому довіряють.

Подумуєте про контрактну службу?
Десант — це виклик, але й шанс стати частиною тих, кого поважають навіть вороги.

Суть ДШВ — не в назві, а в силі людей

Якщо коротко, вдв — це вже історія. А сьогоднішня сила — це ДШВ. Нове покоління, новий дух, нові принципи. Це воїни, які не бояться важкого. Не тому, що не страшно — а тому, що знають, навіщо стоять.

Це не про форму, не про парашути, і навіть не про зброю. Це про вибір. Про готовність тримати бій там, де інші не витримають. І про те, щоб залишатись людиною навіть у найважчому пеклі.

Якщо у вас є знайомі десантники — запитайте, що для них означає ця служба. Ви почуєте не гасла, а правду. І зрозумієте: справжня сила не кричить. Вона просто діє.

Олена Ковальчук

Пишу про все, що надихає та змушує задуматися. Маю журналістську освіту та багато років досвіду у створенні пізнавальних матеріалів. Захоплююсь наукою, культурою та історіями успіху. Шукаю цікаве в усьому, аби ділитися знаннями, які допомагають відкривати нові горизонти, бачити красу світу та отримувати корисні поради для життя.

Related Articles

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button