Стилі тексту: повне пояснення різновидів, ознак і прикладів

Що таке стиль тексту

Визначення та поняття

Коли ми читаємо підручник, художню книгу або переглядаємо новини, наш мозок миттєво відчуває різницю у способі подачі інформації. Саме це відчуття і вказує на різні стилі тексту — своєрідні “мовні одяганки” для наших думок.

Стиль тексту — це система мовних засобів і прийомів, які використовуються залежно від мети спілкування, сфери застосування та ситуації. Це як музичні жанри: джаз, класика чи рок підходять для різних ситуацій, настроїв і аудиторій. Так само й текстові стилі дозволяють нам підбирати найкращий спосіб висловлення думок у конкретному контексті.

У мовознавстві виділяють п’ять основних стилів тексту: науковий, художній, публіцистичний, офіційно-діловий та розмовний. Кожен має власні особливості, правила використання та сферу застосування.

Роль стилю у комунікації

Правильно обраний стиль тексту — запорука ефективного спілкування. Уявіть, якби анотації до ліків писали в художньому стилі з метафорами та порівняннями, а казки для дітей — канцелярською мовою з формулюваннями на кшталт “відповідно до пункту 5 статті 3 Лісового кодексу”.

Коли ми знаємо, як визначити стиль тексту, ми краще розуміємо інформацію, можемо розпізнавати маніпуляції та створювати власні тексти, які влучно передають наші думки адресату. Для школярів це означає вищі бали на ЗНО, для журналістів — точніше влучання в цільову аудиторію, для науковців — зрозумілість і прийняття їхніх ідей колегами.

Стилі тексту — це не просто теоретичні поняття, а практичний інструмент, який ми використовуємо щодня, навіть не замислюючись про це.

Основні стилі тексту

Науковий стиль

Науковий стиль — це мова досліджень, відкриттів і фактів. Його зустрінеш у підручниках, наукових статтях, дисертаціях, енциклопедіях. Головна мета — точно і однозначно передати інформацію, описати закономірності, довести або спростувати гіпотези.

Характерні риси наукового стилю:

• Точність і конкретність формулювань
• Насиченість термінологією
• Логічність і послідовність викладу
• Відсутність емоційності та образності
• Об’єктивність (переважають безособові конструкції)

У науковому стилі автор ніби усувається, даючи говорити фактам: “Дослідження показало”, “Отримані результати свідчать”, “Можна зробити висновок”.

Художній стиль

Художній стиль — це мистецтво слова, за допомогою якого автор створює образи та впливає на почуття читача. Цей стиль панує в художній літературі: романах, оповіданнях, поезії.

Ключові ознаки художнього стилю:

• Образність і метафоричність
• Емоційність і експресивність
• Використання всього багатства мови (синоніми, епітети, порівняння)
• Індивідуальність автора (авторський стиль)
• Можливість використання елементів інших стилів

У художньому тексті слова створюють картини: “Сонце сідало за горизонт, запалюючи золотим полум’ям верхівки дерев і залишаючи по собі багряні смуги на сутінковому небі”.

Публіцистичний стиль

Публіцистичний стиль — це “золота середина” між науковим та художнім. Він поєднує інформативність із виразністю, логіку з емоціями. Цей стиль панує в ЗМІ: газетах, журналах, телепрограмах, блогах.

Основні риси публіцистичного стилю:

• Доступність і зрозумілість
• Поєднання стандарту (шаблонів) й експресії
• Суспільно-політична лексика
• Оцінність висловлювань
• Переконливість аргументації

Мовні засоби публіцистичного стилю різноманітні: від цифр і фактів до риторичних запитань і закликів. “Чи справді Україна готова до цифрової революції? Результати опитування показують: 78% громадян підтримують новації”.

Офіційно-діловий стиль

Офіційно-діловий стиль — це мова документів, інструкцій і законів. Він регулює офіційні, ділові та правові відносини між людьми, організаціями і державами.

Характерні особливості офіційно-ділового стилю:

• Стандартизованість і шаблонність
• Точність, однозначність формулювань
• Відсутність емоційного забарвлення
• Наявність канцеляризмів і кліше
• Безособовість викладу або перша особа множини

Офіційно-діловий стиль звучить так: “Відповідно до статті 7 Закону України, заява розглядається у термін не пізніше десяти робочих днів з моменту її надходження до установи”.

Розмовний стиль

Розмовний стиль — це повсякденне спілкування, живе мовлення, яким ми користуємося у неофіційних ситуаціях з друзями, родичами, знайомими.

Головні риси розмовного стилю:

• Невимушеність і спонтанність
• Емоційність і експресивність
• Використання розмовної лексики
• Спрощений синтаксис, неповні речення
• Діалогічність і ситуативність

Функції розмовного стилю — комунікативна та експресивна. Він дозволяє не лише обмінюватися інформацією, а й виражати ставлення до неї: “Та ну, це ж треба! Ти серйозно думаєш, що все так просто вирішиться?”

Особливості кожного стилю

Мета і функції стилів

Кожен стиль тексту виконує певні функції, які відповідають меті спілкування:

• Науковий стиль — пізнавальна функція. Мета: пояснити явища, довести теорії, систематизувати знання.
• Художній стиль — естетична функція. Мета: вплинути на почуття, викликати емоції, створити образи.
• Публіцистичний стиль — інформаційна та впливова функції. Мета: повідомити новини, сформувати громадську думку.
• Офіційно-діловий стиль — регулятивна функція. Мета: регламентувати стосунки, надати юридичної сили інформації.
• Розмовний стиль — комунікативна та експресивна функції. Мета: обмін думками, вираження емоцій у неформальному спілкуванні.

Ознаки стилю тексту пов’язані саме з його функціями. Коли ми хочемо донести факти — обираємо науковий, коли хочемо вразити — художній, коли потрібно переконати — публіцистичний.

Лексика і мовні засоби

Словник кожного стилю має свої особливості:

• Науковий: терміни, абстрактна лексика, точні визначення.
• Художній: образні засоби (метафори, епітети, порівняння), синоніми.
• Публіцистичний: суспільно-політична лексика, оцінні слова, неологізми.
• Офіційно-діловий: канцеляризми, юридичні терміни, мовні штампи.
• Розмовний: побутова лексика, просторіччя, фразеологізми.

Характерні риси стилю проявляються не лише в лексиці, а й у синтаксисі: наукові тексти насичені складними реченнями з логічними зв’язками, а розмовні часто містять обірвані фрази.

Типові приклади для кожного стилю

Стилі тексту легше зрозуміти через приклади:

• Науковий: “Фотосинтез — процес перетворення енергії світла на енергію хімічних зв’язків органічних речовин під час фіксації вуглекислого газу”.
• Художній: “Осінь тихо крокувала містом, розфарбовуючи крони дерев у жовтогарячі кольори і встеляючи доріжки золотим килимом опалого листя”.
• Публіцистичний: “Учора парламент ухвалив довгоочікуваний закон, який має поліпшити становище малого бізнесу. Чи справді підприємці відчують полегшення?”
• Офіційно-діловий: “Відповідно до наказу №127 від 15.09.2023 р., призначити Петренка І.В. на посаду керівника відділу з випробувальним терміном три місяці”.
• Розмовний: “Та ну його! Скільки можна чекати? Ходімо вже, бо запізнимося!”

Приклади стилів демонструють, як одну й ту саму інформацію можна подати по-різному, залежно від мети і аудиторії.

Як визначити стиль тексту

Ключові ознаки

Визначення стилю тексту нагадує детективне розслідування, де потрібно зібрати докази й зробити висновок. Ось на що варто звернути увагу:

1. Сфера використання: Де ви зустріли текст? Підручник, художня книга, газета, закон чи приватне листування?
2. Мета тексту: Що хоче досягти автор? Пояснити, вразити, переконати, зобов’язати чи просто поспілкуватися?
3. Лексика: Які слова переважають? Терміни, образні вислови, оцінні слова, канцеляризми чи побутова лексика?
4. Побудова речень: Чи складні вони граматично? Чи є емоційне забарвлення? Наскільки формалізована структура?
5. Авторська позиція: Чи помітний автор у тексті? Чи висловлює він власну думку чи залишається нейтральним?

Як визначити стиль тексту надійно? Шукайте сукупність ознак, адже один-два показники можуть зустрічатися в різних стилях.

Як аналізувати формулювання

Щоб правильно визначити стиль, проаналізуйте мовні формули та звороти:

• Наукові формулювання: “Дослідження показало…”, “Можна зробити висновок…”, “З цього випливає…”
• Художні звороти: образні описи, метафори, діалоги персонажів
• Публіцистичні кліше: “На думку експертів…”, “Як стало відомо…”, “Гостро постає питання…”
• Канцеляризми: “Відповідно до…”, “У зв’язку з…”, “Вищезазначений…”
• Розмовні конструкції: незакінчені речення, вигуки, звертання

Типові помилки при визначенні стилю часто пов’язані з поверховим аналізом. Наприклад, наявність термінів не завжди вказує на науковий стиль — вони можуть бути в публіцистиці. Так само діалоги можуть бути не лише в художніх текстах, а й у розмовному стилі.

Тренуйтеся визначати стилі на різних текстах, і з часом ви зможете робити це автоматично.

Порівняння стилів: у чому різниця

Таблиця порівняння

Таблиця наочно демонструє відмінності між стилями, які проявляються на всіх рівнях тексту — від мети до конкретних мовних засобів.

Приклади на одну тему у різних стилях

Розглянемо, як одна тема може бути висвітлена в різних стилях:

Тема: Дощ

Науковий стиль:
“Опади у вигляді дощу утворюються внаслідок конденсації водяної пари в атмосфері. Коли краплі досягають критичної маси, вони падають під дією гравітації. Інтенсивність дощу вимірюється в міліметрах за одиницю часу.”

Художній стиль:
“Небо затягнулося сірою пеленою, і сріблясті краплі заспівали свою одвічну пісню, торкаючись листя дерев і асфальту. Дощ шепотів щось заспокійливе, ніби колискову для міста, що засинало під його монотонний плюскіт.”

Публіцистичний стиль:
“Затяжні дощі, що тривають уже третій день, спричинили підтоплення в південних районах області. Синоптики прогнозують, що опади припиняться до середи, проте рятувальники залишаються в режимі підвищеної готовності.”

Офіційно-діловий стиль:
“Відповідно до плану заходів щодо ліквідації наслідків стихійного лиха, спричиненого надмірними опадами 10-12 жовтня, керівникам підрозділів забезпечити постійний моніторинг рівня води у водоймах району.”

Розмовний стиль:
“Ну що за погода! Знову ллє як із відра! І, звісно, я парасолю вдома забув. Доведеться знову мокнути дорогою додому…”

Ці приклади тексту в різних стилях ілюструють, як форма подачі змінюється залежно від мети та аудиторії, навіть коли йдеться про одне явище.

Типи мовлення в текстах: опис, розповідь, міркування

Визначення типів мовлення

Типи мовлення — це структурні форми тексту, які відрізняються за своїм змістом і призначенням. Незалежно від стилю, кожен текст належить до одного з трьох типів мовлення:

1. Опис — зображення предметів, явищ, осіб через їхні ознаки. Мета: дати уявлення про щось. Приклад: “Кімната була просторою, з великими вікнами та світлими стінами.”
2. Розповідь — послідовна інформація про події та дії. Мета: повідомити про те, що відбулося. Приклад: “Спочатку ми приїхали на вокзал, потім купили квитки і сіли у потяг.”
3. Міркування — доведення або спростування певної думки з використанням аргументів. Мета: переконати, довести. Приклад: “Читання розвиває уяву, бо примушує мозок створювати образи описаних подій.”

Види мовлення в українській мові часто переплітаються в одному тексті, але зазвичай один із них домінує.

Як тип мовлення впливає на стиль тексту

Тип мовлення і стиль тексту взаємопов’язані, але не тотожні поняття. Їхній зв’язок можна описати так:

• Науковий стиль часто використовує міркування (доведення теорій) та опис (характеристика явищ).
• Художній стиль може містити всі типи мовлення, але розповідь і опис зазвичай переважають.
• Публіцистичний стиль поєднує розповідь (новини) та міркування (аналітичні статті).
• Офіційно-діловий стиль тяжіє до опису (характеристика, довідка) та міркування (обґрунтування рішень).
• Розмовний стиль вільно поєднує всі типи мовлення.

Розуміння типів мовлення допомагає структурувати текст відповідно до мети: якщо хочете описати явище — використовуйте опис, якщо розказати історію — розповідь, якщо довести думку — міркування.

Використання стилів у шкільному викладанні та ЗНО

Як працювати з текстами різних стилів

У школі учні працюють з усіма стилями тексту, і це не випадково — це готує їх до реального життя, де доведеться розуміти й створювати різні тексти.

Працюючи з текстами, варто враховувати їхні стильові особливості:

• Для наукового тексту: зосередьтеся на термінах, знайдіть головну думку, створіть план або схему для кращого розуміння.
• Для художнього тексту: звертайте увагу на образи, настрій, авторську позицію, характеристики персонажів.
• Для публіцистичного тексту: відокремлюйте факти від оцінок, аналізуйте аргументацію, знаходьте проблему й авторське ставлення.
• Для офіційно-ділового тексту: зверніть увагу на чіткість формулювань, права й обов’язки сторін, терміни.
• Для розмовного тексту: враховуйте контекст і відносини між співрозмовниками.

Учителі радять регулярно практикуватися у визначенні стилів та аналізі особливостей кожного з них.

Типові завдання у ЗНО

На ЗНО з української мови часто зустрічаються завдання на визначення стилю тексту. Вони можуть бути у форматі:

• Тест з вибором однієї правильної відповіді (“Визначте стиль наведеного уривка”)
• Завдання на зіставлення (“Зіставте уривки з їхніми стилями”)
• Завдання на аналіз тексту (“Знайдіть у тексті ознаки публіцистичного стилю”)

Тексти ЗНО на визначення стилю часто містять “підказки” — характерні мовні звороти, лексику, синтаксичні конструкції. Головне — навчитися їх помічати й аналізувати. Готуючись до ЗНО, варто виконувати більше практичних завдань, які тренують це вміння.

Жанрові різновиди в межах стилів

Наприклад: звіт, наказ, есе, стаття

Жанри тексту — це конкретні різновиди текстів у межах певного стилю. Вони мають свої особливості побудови та мовного оформлення:

• Науковий стиль: монографія, дисертація, стаття, реферат, анотація, рецензія, підручник.
• Художній стиль: роман, оповідання, повість, новела, поема, вірш, казка, п’єса.
• Публіцистичний стиль: репортаж, інтерв’ю, стаття, нарис, есе, фейлетон, рецензія, блог.
• Офіційно-діловий стиль: заява, наказ, договір, закон, постанова, розпорядження, звіт, протокол.
• Розмовний стиль: бесіда, розмова, лист, записка, повідомлення в чаті.

Кожен жанр має власні правила побудови та мовного оформлення. Наприклад, заява пишеться за стандартним шаблоном, а есе дозволяє вільний виклад думок.

Співвідношення жанру і стилю

Жанр і стиль тексту тісно пов’язані, але це різні поняття. Стиль — ширше поняття, що визначає загальні принципи використання мовних засобів, а жанр — конкретна форма реалізації цих принципів.

Важливо розуміти:

• Один стиль може реалізовуватися в багатьох жанрах (наприклад, художній — у романах, оповіданнях, віршах).
• Деякі жанри можуть належати до різних стилів (наприклад, есе може бути публіцистичним або художнім).
• Є жанри з чіткою стильовою належністю (наприклад, закон завжди офіційно-діловий).

Жанрове розмаїття текстів дозволяє обрати найбільш відповідну форму для вираження думок у конкретній ситуації. Майстерність автора полягає в умінні дотримуватися жанрових вимог, одночасно зберігаючи індивідуальність.

Поради щодо написання тексту в певному стилі

Що враховувати під час написання

Створюючи текст у певному стилі, враховуйте такі моменти:

1. Цільова аудиторія: для кого пишете (спеціалісти, широка публіка, діти).
2. Мета тексту: чого хочете досягти (проінформувати, переконати, розважити).
3. Ситуація спілкування: офіційна, напівофіційна чи неофіційна.
4. Формат: усний чи письмовий текст.
5. Обсяг: короткий або розгорнутий текст.

Приклади стилів варто вивчати й аналізувати перед написанням власного тексту. Якщо пишете наукову статтю, перегляньте кілька статей у наукових журналах; якщо публіцистичний текст — проаналізуйте матеріали якісних медіа.

Типові помилки авторів

Під час написання текстів різних стилів автори часто припускаються таких помилок:

• Змішування стилів без мети (використання розмовних виразів у науковому тексті).
• Надмірне використання термінів у текстах, призначених для широкої аудиторії.
• Занадто сухий виклад у художньому або публіцистичному тексті.
• Емоційність у офіційно-ділових документах.
• Канцеляризми у розмовному стилі.

Типові помилки при визначенні стилю часто виникають через невміння бачити головні ознаки, концентрацію лише на одному елементі (наприклад, наявності термінів) без урахування інших.

Розвивайте стилістичне чуття, читаючи різнопланові тексти й аналізуючи їх. Намагайтеся свідомо використовувати особливості кожного стилю у власному письмі.

Застосування стилів тексту в повсякденному житті

У побуті, освіті, роботі

Хоча стилі тексту вивчають у школі як теоретичне поняття, вони відіграють ключову роль у нашому повсякденному житті:

• У побуті ми використовуємо розмовний стиль, спілкуючись із родиною і друзями, але переходимо на офіційно-діловий, коли пишемо заяву чи скаргу.
• В освіті доводиться створювати тексти різних стилів: конспекти лекцій (науковий), есе (художній або публіцистичний), заяви (офіційно-діловий).
• На роботі вміння перемикатися між стилями стає важливою професійною навичкою: з колегами в неформальній обстановці — розмовний, у діловому листуванні — офіційно-діловий, у презентаціях — елементи публіцистичного.

Розуміння стильових особливостей допомагає ефективно адаптуватися в різних комунікативних ситуаціях.

Приклади сучасного використання стилів

Сучасні реалії внесли корективи у використання стилів:

• Соціальні мережі створили особливий мікс розмовного та публіцистичного стилів.
• Корпоративні блоги поєднують елементи наукового та публіцистичного стилів.
• Електронні листи часто змішують офіційно-діловий і розмовний стилі.
• Наукові статті для широкої аудиторії (науково-популярні) пом’якшують науковий стиль елементами публіцистичного.
• Реклама віртуозно поєднує художній, публіцистичний і розмовний стилі для максимального впливу.

Стиль тексту еволюціонує разом із суспільством, пристосовуючись до нових форматів спілкування. Вміння визначати й використовувати різні стилі допомагає нам бути гнучкими в сучасному інформаційному просторі.

Як навчитися розпізнавати стилі тексту

Практичні вправи

Навички визначення стилів тексту розвиваються через постійну практику. Спробуйте такі вправи:

1. Знайдіть стиль: Читаючи будь-який текст (газету, книгу, інструкцію), спробуйте визначити його стиль і обґрунтувати свою думку.
2. Трансформація: Перепишіть текст в іншому стилі. Наприклад, новину з газети — у художньому стилі.
3. Колекція прикладів: Створіть картотеку прикладів різних стилів, знайдених у реальних текстах.
4. Аналіз мовних засобів: У будь-якому тексті підкресліть слова і вирази, характерні для його стилю.
5. Створення текстів: Напишіть короткий текст на одну тему в різних стилях.

Регулярно практикуючись, ви навчитеся інтуїтивно визначати стиль тексту, звертаючи увагу на ключові ознаки.

Онлайн-ресурси та тренувальні тести

Для самостійного вивчення та практики можна скористатися різними ресурсами:

• Освітні платформи: «Всеосвіта», «На урок», «EdEra» пропонують матеріали про стилі тексту, включно з відеоуроками.
• Тренувальні тести для підготовки до ЗНО містять завдання на розпізнавання стилів.
• Сайти підготовки до ЗНО: «ЗНО-онлайн», «Osvita.ua» мають розділи, присвячені стилістиці.
• YouTube-канали українських філологів з поясненнями стилістичних особливостей.
• Мобільні додатки для вивчення української мови часто включають розділи про стилі.

Комбінування різних підходів — теоретичного вивчення, практичних вправ і самостійного аналізу — дасть найкращий результат для оволодіння навичками визначення і використання стилів тексту.

Часті запитання про стилі тексту

Чим відрізняється стиль від жанру?

Стиль і жанр часто плутають, але це різні поняття:

• Стиль — це система мовних засобів і прийомів, характерних для певної сфери спілкування. Стилів в українській мові п’ять: науковий, художній, публіцистичний, офіційно-діловий і розмовний.
• Жанр — це конкретний різновид тексту в межах певного стилю. Наприклад, у межах художнього стилю є жанри: роман, оповідання, поема; у межах офіційно-ділового — заява, наказ, постанова.

Стиль визначає загальні ознаки тексту, а жанр — конкретну форму його реалізації з властивими їй особливостями структури та використання мовних засобів.

Чи можна змішувати стилі у одному тексті?

Так, змішування стилів не лише можливе, а й часто використовується як прийом, але важливо, щоб це було доречно і виправдано:

• У художніх творах використовують елементи розмовного стилю в діалогах, наукового — в описах специфічних процесів, офіційно-ділового — в документах, які є частиною сюжету.
• У науково-популярних текстах поєднують науковий стиль (терміни, логічні висновки) з публіцистичним (доступність, образність).
• В інтернет-комунікації часто змішують різні стилі залежно від мети повідомлення.

Головна умова успішного змішування стилів — доречність і відповідність комунікативній меті. Недоречне змішування стилів сприймається як стилістична помилка і ускладнює розуміння тексту.