Найбільший вулкан світу: усе, що потрібно знати

Коли земля здригається, а небо заповнюється попелом і вогнем, ми згадуємо про могутні сили, що дрімають під нашими ногами. Вулкани — ці колосальні геологічні структури — захоплюють своєю величчю та непередбачуваністю. Знайти відповідь на запитання “Який вулкан насправді найбільший у світі?” виявляється не так просто, як здається. Одні вулкани вражають висотою, інші — об’ємом, треті — площею, а деякі ховаються глибоко під водою. Питання про найбільший вулкан світу змушує науковців сперечатися, адже розмір можна вимірювати різними способами: від висоти над рівнем моря до загального об’єму магматичної породи.

Що таке вулкан

Визначення та будова вулкана

Вулкан — це розлом у земній корі, через який магма, гази й попіл виходять на поверхню з надр планети. У своїй основі вулкан складається з магматичної камери, де накопичується розплавлена порода, жерла — каналу для руху магми вгору, та конуса — гори з виверженого матеріалу. Кожен вивержений вулкан має свій характерний профіль, сформований типом магми та характером вивержень.

Типи вулканів: щитові, стратовулкани, купольні

Вулкани поділяються на кілька основних типів. Щитові вулкани утворюються від виливання рідкої базальтової лави, що розтікається на великі відстані, формуючи пологі схили, як на Гаваях. Стратовулкани (конусоподібні) складаються з шарів лави та попелу, створюючи круті схили, як Фудзіяма чи Везувій. Купольні вулкани формуються з в’язкої лави, яка майже не розтікається, створюючи круті купола. Саме щитові вулкани часто стають найбільшими за об’ємом, оскільки їхня лава вільно розтікається, покриваючи величезні території.

Як вимірюють розміри вулканів

Об’єм, площа чи висота — що вважається головним критерієм

Для визначення розміру вулканів науковці використовують різні параметри. Висота над рівнем моря дає уявлення про візуальну величину, але не враховує підводну чи підземну частину. Об’єм магматичної породи — найточніший показник загальної маси вулкана. Площа основи вказує на територію, яку займає вулканічне утворення. Найвищий вулкан не обов’язково найбільший за об’ємом. Для прикладу, якщо порівняти вулкан з айсбергом, то ми бачимо лише верхівку, а основна частина може ховатися під водою або земною поверхнею.

Наземні та підводні вулкани

Особливу складність становить порівняння наземних і підводних вулканів. Наземні вулкани добре досліджені, їхні контури видно неозброєним оком, висоту легко виміряти. Підводні ж вулкани приховані під товщею води, що ускладнює їх вивчення та вимірювання. Сучасні технології — ехолоти, підводні роботи та супутникові дані — дозволили виявити під океанами справжніх гігантів, які за розмірами перевищують наземні аналоги. Ці підводні колоси формуються протягом мільйонів років у місцях, де тектонічні плити розходяться, даючи вихід магмі.

Найбільший вулкан світу за об’ємом

Мауна-Лоа (Гаваї) — гігантський щитовий вулкан

Мауна-Лоа на Гаваях тривалий час вважався найбільшим активним вулканом світу. Ця велетенська гора підіймається на 4169 метрів над рівнем моря, але її основа лежить на дні Тихого океану, на глибині понад 5000 метрів. Таким чином, загальна висота Мауна-Лоа становить близько 9000 метрів, що перевищує Еверест. Мауна-Лоа — класичний щитовий вулкан, сформований повільними виверженнями рідкої базальтової лави, яка, застигаючи, утворює пологі схили. Його назва гавайською означає “Довга гора”, що точно відображає його розлогу форму.

Його розміри, висота, особливості

Мауна-Лоа займає більшу частину острова Гаваї, його основа під водою має діаметр близько 120 кілометрів. Загальний об’єм вулкана оцінюють приблизно в 75 000 кубічних кілометрів. Він досі активний — останнє виверження сталося в листопаді 2022 року. Геологи вважають, що Мауна-Лоа сформувався над “гарячою точкою” — місцем, де магма з мантії піднімається до поверхні. Тихоокеанська плита повільно рухається над цією точкою, створюючи ланцюг вулканічних островів — Гавайський архіпелаг.

Вулкан Таму Массиф — супергігант під океаном

Чому деякі науковці вважають його найбільшим

У 2013 році світ облетіла новина: міжнародна група вчених оголосила, що найбільшим вулканом світу слід вважати Таму Массиф — підводного гіганта в північно-західній частині Тихого океану. Цей колос ховається на глибині 2 кілометрів і має площу основи близько 310 000 квадратних кілометрів, що можна порівняти з територією Великобританії. Його об’єм оцінюється у вражаючі 2,5 мільйони кубічних кілометрів, що в 33 рази більше за Мауна-Лоа. Вулканологи прийшли до висновку, що Таму Массиф утворився як єдиний вулкан, а не внаслідок злиття кількох структур, що робить його справжнім рекордсменом.

Унікальність морських вулканів

Підводні вулкани, такі як Таму Массиф, мають свої особливості формування. Під тиском океанічної води лава застигає швидше, ніж на поверхні, але водночас підводні вулкани можуть безперешкодно розширюватися у всіх напрямках. Вони виникають на великих глибинах, часто на межі тектонічних плит або над “гарячими точками”. Морська вода відіграє важливу роль у формуванні підводних вулканів — взаємодіючи з лавою, вона змінює її хімічний склад і структуру. Саме ці фактори дозволили Таму Массифу досягти таких колосальних розмірів при відносно низькій висоті.

Інші гігантські вулкани світу

Олімп Монс на Марсі — найбільший у Сонячній системі

Якщо виходити за межі Землі, то найбільшим вулканом Сонячної системи є Олімп Монс на Марсі. Цей гігант досягає висоти 21,9 км — у 2,5 рази вище за Еверест — та має діаметр основи близько 600 км. Такі неймовірні розміри пояснюються відсутністю на Марсі тектонічних плит: вулкан формувався мільярди років на одному місці. Також на Марсі нижча гравітація та менший атмосферний тиск, що дозволило лаві підніматися вище, ніж це можливо на Землі. Олімп Монс дає нам уявлення про те, якими могли б бути земні вулкани за інших фізичних умов.

Вулканічні гіганти Південної Америки та Азії (Охос-дель-Саладо, Фудзі)

Серед інших величних вулканів світу варто згадати Охос-дель-Саладо на кордоні Чилі та Аргентини, який здіймається на 6893 метри і є найвищим активним вулканом планети. Цей стратовулкан формувався в умовах потужних тектонічних процесів Андського поясу. В Азії знаменитий вулкан Фудзі у Японії, хоч і не рекордсмен за розмірами (3776 метрів), але вражає своєю досконалою конусоподібною формою та культурним значенням. У Африці виділяється Кіліманджаро (5895 метрів) — найвища гора континенту і спляча вулканічна система, яка складається з трьох конусів.

Загрози великих вулканів

Виверження в минулому та їх наслідки

Масштабні виверження великих вулканів кардинально змінювали клімат Землі та впливали на розвиток цивілізацій. Виверження супервулкана Тоба на Суматрі близько 74 000 років тому викинуло в атмосферу стільки попелу, що спричинило глобальне похолодання на кілька років та, за деякими теоріями, призвело до скорочення людської популяції. Ближче до наших часів, у 1815 році виверження індонезійського вулкана Тамбора викликало “рік без літа” в Північній Америці та Європі. Навіть виверження ісландського вулкана Ейяфьятлайокудль у 2010 році, незначне за геологічними мірками, паралізувало авіасполучення над Європою на кілька тижнів, спричинивши економічні збитки в мільярди доларів.

Ймовірність майбутніх катастроф

Найбільші вулкани світу, попри свої розміри, не обов’язково становлять найбільшу загрозу. Мауна-Лоа, хоч і активний, але його виверження зазвичай не катастрофічні — лава рухається відносно повільно, даючи час для евакуації. Таму Массиф, імовірно, неактивний вже мільйони років. Натомість деякі менші вулкани можуть спричинити більше руйнувань через вибуховий характер вивержень або близькість до населених пунктів. Вулканологи постійно моніторять “гарячі точки” планети, особливо супервулкани, як-от Єллоустоун у США, виверження якого могло б мати континентальні наслідки.

Виверження найбільших вулканів: хронологія

Найвідоміші виверження Мауна-Лоа

Мауна-Лоа має багату історію вивержень, яка задокументована як у наукових джерелах, так і в гавайському фольклорі. З початку спостережень у 1843 році зафіксовано 33 виверження. Особливо потужне виверження сталося в 1950 році, коли потоки лави досягли океану менш ніж за 3 години, рухаючись зі швидкістю понад 10 км/год. Виверження 1984 року загрожувало місту Хіло, але зупинилося за 7 км від його околиць. Після 38-річного періоду спокою Мауна-Лоа знову пробудився в листопаді 2022 року, нагадавши про свою активність. Кожне виверження додає новий шар до вже величезної структури найбільшого наземного вулкана світу.

Виверження Таму Массиф і його активність

На відміну від Мауна-Лоа, Таму Массиф вивергався в далекому минулому. Вчені вважають, що цей підводний гігант утворився близько 145 мільйонів років тому протягом відносно короткого геологічного періоду — можливо, всього за кілька мільйонів років. Виверження відбувалися на дні океану, створюючи величезні лавові потоки, які поступово нашаровувались, формуючи масивне підняття. Зараз Таму Массиф вважається неактивним. Температурні вимірювання та сейсмічні дослідження не виявляють ознак магматичної активності. Проте вивчення цього гіганта триває, і можливо, майбутні дослідження дадуть нам більше інформації про його виверження.

Географія та локалізація найбільших вулканів

Вулканічні пояси Землі

Розподіл вулканів на Землі не випадковий — вони концентруються вздовж тектонічних розломів та меж літосферних плит. Основні вулканічні пояси включають Вогняне кільце Тихого океану, Середземноморсько-Гімалайський пояс та Серединно-Атлантичний хребет. У цих зонах земна кора тонша або розламується, даючи магмі шлях до поверхні. Наземні вулкани світу часто формують характерні ланцюги островів або гірські системи, як Гавайський архіпелаг, Курильські острови чи Анди.

“Вогняне кільце” Тихого океану

Найбільша концентрація вулканів світу спостерігається у “Вогняному кільці” Тихого океану. Ця підковоподібна зона окреслює береги Тихого океану, проходячи через Південну та Північну Америку, Алеутські острови, Японію, Філіппіни, Індонезію та закінчуючись у Новій Зеландії. Тут розташовано близько 75% всіх активних вулканів планети, включаючи підводні. Саме в цьому регіоні знаходиться Таму Массиф — на північному заході Тихого океану. Вогняне кільце також відоме потужними землетрусами, оскільки тут зіштовхуються великі тектонічні плити, постійно змінюючи обриси океанічного дна.

Як вулкани формуються та ростуть з часом

Геологічні процеси під вулканами

Народження вулкана починається глибоко під землею, де температура достатньо висока для плавлення гірських порід. Тектонічні сили створюють тріщини у земній корі, по яких магма піднімається до поверхні, формуючи магматичну камеру. При досягненні критичного тиску або під впливом тектонічних рухів відбувається перше виверження, і на поверхні з’являється вулканічний конус. З кожним новим виверженням вулкан росте, додаючи шари лави та попелу. Геохімічний склад магми визначає характер виверження та форму вулкана — це може бути плавний витік рідкої лави або вибухове виверження з великою кількістю газів.

Роль магматичних потоків

Магматичні потоки відіграють ключову роль у формуванні гігантських вулканів. У випадку найбільших щитових вулканів, таких як Мауна-Лоа чи Таму Массиф, базальтова магма з низькою в’язкістю вільно розтікається, створюючи широкі, але пологі структури. З часом, коли плита, на якій знаходиться вулкан, рухається, магматичний канал може зміщуватися, створюючи нові центри виверження. Цей процес особливо помітний на Гавайських островах, де ланцюг вулканів демонструє поступове переміщення тихоокеанської плити відносно гарячої точки. В результаті старі вулкани згасають, а нові зароджуються поруч.

Чи становлять ці вулкани загрозу людству

Моніторинг та контроль активності

Сучасні вулканологи використовують комплексні системи моніторингу для спостереження за активними вулканами. На схилах Мауна-Лоа розташована Гавайська вулканічна обсерваторія, яка безперервно відстежує сейсмічну активність, деформації ґрунту, температуру та склад газів, що виділяються. Супутникові дані дозволяють відслідковувати найменші зміни в структурі та температурі вулканів. Щодо підводних гігантів, таких як Таму Массиф, для їх вивчення застосовують глибоководні зонди, сейсмографи на океанському дні та регулярні експедиції. Зібрана інформація дозволяє передбачити активізацію вулканів за кілька днів або тижнів до початку виверження.

Прогнозування вивержень

Хоча точне прогнозування вивержень залишається складним завданням, науковці значно просунулися в цьому напрямку. Перед виверженням вулкан зазвичай “подає сигнали” — збільшується сейсмічна активність, змінюється склад вулканічних газів, відбувається здуття схилів через тиск магми. Сучасні методи аналізу цих даних дозволяють розробляти моделі поведінки конкретних вулканів та визначати ймовірність виверження з непоганою точністю. Для найбільших та потенційно небезпечних вулканів світу створені спеціальні системи раннього оповіщення та плани евакуації населення.

• Сейсмічні станції в зоні потенційної активності
• Супутникові знімки магматичних змін
• Попереджувальні системи для населення

Цікаві факти про найбільші вулкани

Рекорди, цифри та унікальні властивості

Найбільші вулкани світу вражають не лише своїми розмірами, але й багатьма унікальними властивостями. Мауна-Лоа об’ємніший за всі інші наземні вулкани, разом узяті. Якби виміряти його повну висоту від основи на океанському дні, то вона складала б близько 17 кілометрів. Таму Массиф, попри свої колосальні розміри, має відносно пологі схили — нахил не перевищує 5 градусів. Якби цей підводний вулкан був видимий, він би змінив наше уявлення про обриси Землі. Цікаво, що найбільші вулкани зазвичай не мають вибухових вивержень — їхня лава рідка й рухається повільно, тому вони менш небезпечні, ніж деякі менші, але вибухові вулкани, як-от Везувій чи Кракатау.

Дослідження вулканів за допомогою супутників

Сучасні супутникові технології зробили революцію у вивченні вулканів світу. Теплові сенсори фіксують навіть незначні зміни температури, що може свідчити про активізацію магми. Радарна інтерферометрія дозволяє виявляти найменші деформації поверхні — на рівні кількох міліметрів. Спектральний аналіз допомагає визначати хімічний склад вулканічних газів і попелу. Супутники зробили можливим постійний моніторинг найвіддаленіших і найнебезпечніших вулканів планети, а також дозволили виявити раніше невідомі підводні вулканічні структури, включаючи Таму Массиф.

1. Мауна-Лоа — найбільший наземний вулкан (об’єм приблизно: 75 000 км³)
2. Таму Массиф — найбільший за площею вулканічного будівництва (~310 000 км²)

Висновки

Який все ж найбільший вулкан Землі?

Підсумовуючи, у дискусії про найбільший вулкан світу ми стикаємося з питанням критеріїв оцінки. Якщо говорити про загальний об’єм та площу, то переможцем безумовно стає підводний Таму Массиф з його вражаючими 2,5 млн кубічних кілометрів та площею, співмірною з Великобританією. Якщо ж ми оцінюємо найбільший наземний активний вулкан, то це, безперечно, Мауна-Лоа на Гаваях. За сукупною висотою (від основи до вершини) Мауна-Лоа також тримає першість серед земних вулканів. Врешті-решт, “найбільший” — поняття відносне й залежить від того, який параметр ми вважаємо вирішальним.

Значення вивчення гігантських вулканів

Дослідження найбільших вулканів світу має величезне наукове та практичне значення. Вони відкривають нам історію формування Землі, допомагають розуміти геологічні процеси в надрах планети та прогнозувати майбутні зміни. Вивчення Мауна-Лоа дозволяє вдосконалювати системи раннього попередження про виверження. Дослідження Таму Массифа розширює наші знання про процеси формування океанічної кори. З кожним новим відкриттям у вулканології ми краще розуміємо нашу планету та її вогняне серце, а значить — можемо безпечніше співіснувати з цими величними проявами природних сил. Вулкани продовжуватимуть формувати обличчя нашої планети ще мільйони років, а ми будемо вивчати їх, захоплюватися ними та вчитися жити поруч із цими гігантами.