Коли господар бачить у лотку кота щось схоже на маленькі білі ниточки чи зернятка, перша реакція — тривога. І не дарма. Білі глисти у кота — не просто косметична неприємність, а ознака, що в організмі тварини оселилися паразити. Але це не вирок. Головне — вчасно зрозуміти, що відбувається, і діяти без паніки.
Що означають білі глисти у кота
Такі глисти найчастіше належать до двох груп: круглі (аскариди) або стрічкові. У першому випадку власник може побачити тонких, живих «ниток» у фекаліях або блювоті. Стрічкові глисти виглядають як білі сегменти, схожі на рисові зернятка, що можуть з’являтися навколо хвоста або на підлозі.
Іноді власники плутають їх із залишками корму чи лупою, але якщо придивитися, сегменти ворушаться або висихають, залишаючи слід — це вірна ознака паразитів.
Такі «білі» глисти — це не лише естетична проблема. Вони забирають у кота поживні речовини, викликають втому, анемію й проблеми зі шкірою. Якщо вчасно не діяти, паразити можуть пошкодити внутрішні органи.
Якщо ви помітили навіть кілька підозрілих «зерняток» — краще не гадати, а звернутися до ветеринара.
Як кіт може заразитися
Зараження — не обов’язково наслідок недогляду. Навіть домашній улюбленець без доступу на вулицю може підчепити глистів.
Через бліх: ті переносять яйця стрічкових глистів.
Під час полювання: миші, птахи чи навіть комахи можуть бути носіями.
Із сирим м’ясом чи рибою.
Через взуття або руки господарів, якщо на них потрапили частинки ґрунту.
Один знайомий розповідав, що його кіт, який ніколи не виходить із квартири, заразився після того, як господар приніс м’ясо з базару. Паразитам не потрібен великий шанс — достатньо однієї личинки.
Регулярна профілактика — це як миття рук: краще зробити завчасно, ніж лікувати потім.
Симптоми, які не варто ігнорувати
Буває, що кіт виглядає здоровим, але більшість тварин із глистами все ж проявляють кілька типових ознак:
Втрата ваги, попри хороший апетит.
Здуття живота або навпаки — запалий живіт.
Тьмяна, скуйовджена шерсть.
Свербіж навколо ануса — кіт ковзає по підлозі або часто вилизується.
Діарея, блювота, слиз у фекаліях.
Видимі білі глисти або їхні сегменти у лотку.
Іноді власник помічає тільки зміни в поведінці — кіт став млявим або надто агресивним. Паразити впливають і на нервову систему, тому навіть такі ознаки можуть бути сигналом.
Якщо щось здається дивним — краще перевірити, ніж чекати, поки стане очевидно.
Діагностика у ветеринара
Лікар зазвичай призначає аналіз калу або робить мікроскопію на яйця гельмінтів. Для точного результату іноді потрібно здати кілька зразків із різних днів. Деякі клініки пропонують швидкі тести, які визначають тип паразита за кілька хвилин.
Власнику варто зібрати невелику кількість калу у чисту баночку та доставити до клініки протягом кількох годин.
Не ставте діагноз самостійно: різні глисти потребують різних препаратів.
Лікування білих глистів у кота
Схема лікування залежить від виду паразитів. Найчастіше ветеринар призначає спеціальні антигельмінтні препарати у формі таблеток, суспензії або крапель на холку.
Зазвичай лікування відбувається у два етапи: перший — знищує дорослих глистів, другий (через 10–14 днів) — личинок, що вилупилися.
Власнику важливо ретельно дотримуватись дозування та не замінювати котячі засоби людськими аналогами.
Невелика порада: якщо кіт відмовляється ковтати таблетку, її можна заховати у шматочок паштету або подрібнити й змішати з ложкою консерви. Головне — не змушувати силоміць, щоб не викликати стрес.
Після курсу лікування варто прибрати лоток, випрати підстилку й обробити місця, де кіт спить. Так ви не дасте паразитам шансів повернутися.
Як запобігти повторному зараженню
Профілактика проста, але потребує регулярності:
давати засоби від глистів кожні 3–6 місяців (залежно від умов життя кота);обов’язково обробляти від бліх — вони переносять яйця глистів;
не годувати сирим м’ясом або рибою;
мити руки після прибирання лотка;
тримати в чистоті миски й іграшки.
давати засоби від глистів кожні 3–6 місяців (залежно від умов життя кота);У ветеринарів є правило: «Обробляй кота від бліх — і половина роботи вже зроблена». І це справді так.
Профілактика дешевша, легша й безпечніша, ніж лікування наслідків.
Чи небезпечні білі глисти у кота для людини
Деякі види паразитів можуть передаватися людині. Це трапляється рідко, але ризик є, особливо якщо в домі є діти або люди з ослабленим імунітетом.
Після контакту з котом завжди мийте руки, а лоток очищуйте в рукавичках. Якщо у вас з’явився свербіж, біль у животі чи інші дивні симптоми — краще звернутися до лікаря.
Піклуватися про здоров’я кота — це водночас турбота про всю сім’ю.
Білі глисти у кота — це попередження, а не катастрофа. Так, неприємно, коли улюбленець хворіє, але все виправне. Достатньо уваги, консультації з ветеринаром і кілька правильних кроків — і ваш кіт знову буде грайливим і здоровим.
І головне: не зволікайте. Краще зробити аналіз сьогодні, ніж лікувати наслідки завтра. Ваш кіт довіряє вам — віддячте йому турботою.
